Усе почалось із того, що на одному з інтернет-сайтів, присвячених усяким цікавостям, я наткнувся на сторінку, присвячену Чутівщині. Там пропонують 11 об`єктів, які мали б зацікавити потенційного туриста. Щоправда, справді туристичних лише три пункти: пам`ятники родині, воїнам-визволителям і фонтан "Пори року" - усе в центральному парку. Решта вісім - це банки, банкомати і - увага! - автозаправка у Криму.
Мене зацікавило, а що ж можуть розказати про наші місця екскурсоводи. І я в онлайн-режимі подав заявку на екскурсію до колишнього фонтану.
Через кілька днів мені передзвонили з Полтави і уточнили, чи все вони правильно зрозуміли.
- Так, хочу екскурсію по Чутовому, - відповідаю. - Щоб мені показали все цікаве й розказали мені про все.
З того боку телефону трохи "підвисли". Потім пообіцяли, що мені передзвонять екскурсоводи, які й скажуть, що й до чого. У тому числі по вартості можливої екскурсії.
Передзвонили ще через день.
- Я з Полтави, екскурсовод. Мене звати Станіслав. Вас цікавив фонтан?
- Мене цікавить усе про Чутове. Можете розказати?
- Чесно кажучи, я жодного разу туди не їздив і екскурсій не проводив, - признався він. - Ніхто ще не замовляв. А Ви не хочете з`їздити у Полтаву чи, наприклад, Диканьку?
- Ні, мене цікавить Чутове, - наполягаю.
- Ну, до побачення!
Стало зрозуміло, що чувак на ім`я Станіслав і не збирався говорити про екскурсію по Чутово. Він, власне, й не знає нічого про наш райцентр. Схоже, просто пробував заманити кудись у більш популярні туристичні місця Полтавщини.
Я оце й думаю. Невже наше селище не гідне того, щоб бути чимось більшим, ніж один із населених пунктів, який народ проїжджає по дорозі з Києва до Харкова чи навпаки?
Write a comment