Write a comment

• #1

  Олександр Чорний (Thursday, 03 March 2016 09:56)

  У пропопонованій назві Петрівка прихована неабияка засада. Те, що там колись (ніби!!!) був серед інших хуторець Петровський, навряд чи було і могло бути аргументом для більшовицьких минаш-минових. Якщо господарство і отримало таку назву, то одночасно з перейменуванням самого села на Чапаєве, що вже само по собі повністю доводить абсурдність подібного припущення. Запідозрити в, прости-Господи, краєзнавчих нахилах тодішніх (як і наступних) комісарів ж може, хіба що повний ідіот. Чапаєв, як відомо, доУкраїни, має вкрай мале відношення, а до Полтавщини так і взагалі жодного (хоч тут можу парадоксальним чином потрапити пальцем в небо). Можна подібний вибір назви населеного пункту пояснити, або ж загальною атмосферою того часу, або ж дислокацією в Полтаві штабу 25-ї (чапаївської) дивізії прибулої якраз в 1920 році польський фронт на території України. Останній мотив є тим більш вірогідним, що різноманітне "шефство" усіх мастей і відтінків було невід'ємною частиною тодішнього повсякденної практики усіх совєтських форм життя (і дивовижним чином нагадувало бартер 90-х). Відтак, говорити про хоч якусь прив'язку до місцевості не доводиться.А от звичну для більшовизму кампанєйщину нікуди не дінеш. Як і тодішній вождизм, помножений на особливості менталітету куйловського народу, який став в їх силу стрижнем тогочасних подій. От докупи до вже покійного на той час В.І. Чапаєва, "увічнили" і здравствуючого Г.І. Петровського, що могло бути ще вигідніше для запопадливих посіпак, адже останній був на той час Головою ВУЦВК і, як знати, міг і відзначити їх рвіння на шляху до світлої мети. Не останнім аргументом на користь даної гіпотези, щодо істинного походження "петрівської" назви, може слугувати той факт, що Петровський тривалий час сам пропрацював на залізниці і по тому велику увагу приділяв їй і у політичній діяльності. Сама ж Кочубеївка, як відомо, від моменту свого утворення була досить-таки помітною залізничною станцією, робітники якої були як і решта робітників залізниці Полтавської губернії майже стовідсотково неукраїнцями (здебільшого прийшлими з російських губерній) а тому і запозичення місцевої назви викликає значні сумніви. Зате не викликає сумнівів, той факт, що саме в цей час (час перейменування села - 5 листопада 1920) Петровський перебував ... у Полтаві. Де й виступив з нагоди 7 листопада ... перед робітниками паровозоремонтного заводу, про що й донедавна, а може й досі повідомля-ла/є меморіальна дошка в цеху ПТРЗ. Совєти, як відомо, були на той час робітничими і солдатськими і думку "дрібнобуржуазного" селянства там враховувати не збирались.Тому, якщо вірною є інформація музею народознавства Чапаєвської школи, щодо датування і самого факту створення радгоспу саме в цей час, то саме така історія появи цих двох назв є найбільш переконливою. Ідентичність же є не більш ніж випадковим курйозним співпадінням місцевого топоніму і прізвища високого функціонера, який, повторюсь, саме в цей час перебував зовсім поруч.
  P.S.Не хотілось би мати доморощений приклад підміни краєзнавства софістикою типу: Лєнін - Леннон, проспект відомого співака Маркса, чи не менш відомого лікаря Фрунзе.

• #2

  Василь (Thursday, 03 March 2016 15:35)

  Думаю, насправді ніхто глибоко не копав. Просто запропонували назвати Чапаєво так, як більшість називає його між собою...

• #3

  Олександр Чорний (Friday, 04 March 2016 08:57)

  ... навіть не здогадуючись чому-навіщо.
  Взагалі є дуже цікава особливість у радгоспів, якої ніколи не було в колгоспів - назва підприємства заледве не витісняла місцеву назву повністю. Петровка, хетезе, племзавод...